Неділя, 20.01.2019, 12:55
Меню сайту
UARATING
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Онлайн-вікторина
онлайн-довідка
Правова допомога
Пошук
Календар
«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Календар Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Ми в соцмережах
Ми у Твіттері
Наші блоги


Запитання: Чи є в бібліотеці роман Пітера Джеймса  «Убийственно жив»?

Відповідь: Є в читальному залі

Запитання: Напишіть про народні прикмети на Святого Миколая

Відповідь:

Здавна вірили, що якщо випав іній – можна очікувати багатого врожаю влітку.

А от якщо сніг засипав всі дороги – чекайте суворої зими з хуртовинами і міцними морозами.

Саме після Миколи дужчав мороз, тому була така традиція: об’їжджати на санях все село і зазивати зиму. Також потрібно було просити зиму не бути занадто суворою, щоб пережити її безбідно.

Головною прикметою на Святого Миколая було те, що до цього дня потрібно роздати всі борги. Адже якщо не віддали старий борг до цього часу, знайте, що будете в боргах аж до наступного Миколая.

У цей день доброю прикметою вважалося висватати наречену і подумувати про приготування до весілля, яке можна зіграти після посту. Говорили, що засватана на Миколая буде вірною дружиною і хорошою господинею.

Крім того, на Миколая прийнято миритися з тим, з ким ви у сварці, а потім запросити колишнього недруга на пироги

Матеріали з сайту: http://www.rivnist.in.ua/news/2013/12/17/308

Народні прикмети:

  • Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
  • У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
  • Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
  • Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
  • Морозяний день - на уроду хліба й городини.
  • З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
  • Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
  • "Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

Матеріали з сайту: http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/265-19-grudnia-sviato-mykolaia

Запитання: Чи є в бібліотеці роман Павла Загребельного  «Диво»?

Відповідь: Є в книгосховищі.

Запитання: Чи є в бібліотеці роман Олександри Кравченко «Корсари Таврики»?

Відповідь: Є в читальному залі.

Запитання: Звідки пішла традиція дарувати листівки, яка історія звичної всім новорічної листівки?

Відповідь: Почалася її історія в Стародавньому Китаї, де вже два тисячоліття тому в перший день після святкування Нового року було прийнято поздоровляти картками червоного кольору тих, кого не вийшло побачити на святі. Напередодні свята господар будинку вішав мішечок біля дверей спеціально для цих карток, на якому було написано: «Вибачте мене за те, що особисто взяти не зможу».

Офіційною батьківщиною листівки вважається Англія. А “батьком” її є художник Добсон, який у 1794 році з нагоди Різдва намалював зимовий пейзаж і сім’ю біля ялинки, а на звороті написав привітання та відіслав своєму знайомому. Той був у захваті, й через рік, зробивши десятки літографій із зображенням зимового пейзажу, Добсон привітав із Різдвом тепер уже всіх знайомих. З тих пір звичай вітати своїх близьких і друзів з Новим роком поштовими листівками став популярним у всьому світі. До нас ця традиція прийшла безпосередньо з Англії.

У Росію (під владою якої перебувала значна частина українських земель) перші різдвяно-новорічні листівки прийшли з Англії в 90-х роках ХІХ ст. Завбачливі купці привозили тільки такі, що не супроводжувались написом іноземною мовою. Згодом каліграфи наносили написи російською мовою. Ця справа була кропіткою, тому листівки коштували по рублю, або й ще дорожче. Згодом, на замовлення великих книжкових лавок, листівки почали друкувати спеціально для Росії за кордоном, здебільшого в Німеччині.
Київські книгарні теж закуповували іноземні листівки й наносили привітання українською мовою. В той же час жителі Західної України, що не входила до складу Російської імперії, до 1939 р. користувалися листівками з написами польською мовою.

В 1898 році було створено першу російську листівку. Її створило товариство Святої Євгенії. Гроші, отримані за продаж листівок, здебільшого йшли на доброчинність. До цієї доброчинної справи долучилися найвидатніші художники Росії: Іван Білібін, Олександр Бенуа, Микола Реріх.

Перші українські різдвяні та новорічні листівки почали видавати в Києві ще на початку                  ХХ ст.

У Галичині вітальні листівки стали популярними на рубежі ХІХ-ХХ століть, а міжвоєнний період був справжнім «золотим часом» для друку поштівок.
Найбільше українських листівок друкували у Львові

Масовий випуск радянських вітальних листівок розпочався з 1953 року. Головними персонажами стали Дід Мороз, Снігуронька, діти, лісові звірята, сніговик, пізніше – космонавт. Зображувалися ялинка, кремлівські башти, куранти.

З розпадом Радянського Союзу українська новорічна листівка звернулась до віковічної народної обрядовості. Тепер ми споглядаємо на ній вертеп, гурти колядників, дітей у національних костюмах. Вітальний напис набув сакрального значення, бо народження Нового року ототожнюють із Христовим народженням - «Радуйся, земле, Новий рік народився!».
Третє тисячоліття принесло нам бурхливий ріст комунікативного зв’язку. В час Інтернету, скайпу, мобільних телефонів з’явилась можливість швидкісного спілкування з близькою людиною особисто, без посередництва листа або вітальної листівки.

Матеріали з сайтів: http://novij-rik.pp.ua/488-storya-novorchnoyi-listvki.html

https://kpi.ua/741-4

http://podolyanin.com.ua/m/holiday/8293/